Мікрокредит часто починається з невеликої суми і короткого строку повернення. Але через кілька місяців або років людина може отримати позов, у якому заявлена сума у декілька разів перевищує тіло кредиту.

У таких справах важливо розуміти просту річ: якщо кредитор звернувся до суду, він не отримує автоматичного права на стягнення всього, що зазначено у позові. Суд має перевірити не лише факт укладення договору, а й те, чи доведено реальну суму боргу.

Поясню, на що звертати увагу у спорах з мікрофінансовими організаціями та факторинговими компаніями.

Чому борг за мікрокредитом так швидко зростає

У практиці кредитних спорів часто зустрічається однакова ситуація: людина отримала кілька тисяч гривень, частково платила або взагалі не змогла вчасно повернути кошти, а згодом кредитор заявляє до стягнення значно більшу суму.

Зазвичай така сума складається не лише з тіла кредиту. До неї додають проценти, комісії, штрафи, пеню, плату за користування кредитом після завершення строку договору, а іноді ще й витрати нового кредитора, якщо право вимоги було передано факторинговій компанії.

Саме на цьому етапі виникає головне питання: чи все це законно нараховано і чи доведено документально.

Електронний договір не означає автоматичну перемогу кредитора

Багато мікрокредитів укладаються онлайн. Позичальник вводить SMS-код, підтверджує заявку, отримує кошти на картку. У суді кредитор часто посилається саме на це: договір укладений електронно, тому борг треба стягнути повністю.

Але електронна форма договору не звільняє кредитора від обов'язку довести свої вимоги.

У суді потрібно перевіряти:

• чи справді особа подавала заявку на кредит;
• чи підтверджено перерахування коштів саме цій особі;
• який строк кредитування був погоджений;
• яка процентна ставка діяла за договором;
• чи були позичальнику зрозуміло повідомлені всі істотні умови;
• чи правильно розраховано проценти;
• чи має кредитор право на штрафи та пеню;
• чи не заявлено до стягнення суму, яка не підтверджена первинними документами.

Якщо право вимоги перейшло до факторингової компанії, окремо перевіряється, чи справді ця компанія отримала саме той борг, який вона заявляє у позові.

Що має довести кредитор у суді

У кредитному спорі недостатньо просто додати до позову роздруківку договору і таблицю з боргом. Кредитор повинен довести кожну складову вимог.

Передусім це стосується тіла кредиту. Суд має бачити, що кошти були фактично надані позичальнику. Для цього можуть мати значення платіжні документи, банківські виписки, інформація про картковий рахунок, підтвердження транзакції.

Далі перевіряються проценти. Важливо встановити, за який період вони нараховані, чи відповідає цей період договору, чи не продовжував кредитор нараховувати проценти після закінчення строку кредитування без належних підстав.

Окремий блок - штрафні санкції. Якщо пеня або штрафи є надмірними порівняно із сумою фактично отриманого кредиту, їх можна оспорювати. У таких випадках суд оцінює співмірність відповідальності та реальний характер заявлених вимог.

Чому не можна ігнорувати позов

Найгірша помилка у спорах з МФО - не реагувати на судові документи. Часто людина вважає, що якщо борг несправедливий, то суд сам це побачить. На практиці суд працює з тими доказами і запереченнями, які подали сторони.

Якщо відповідач не подає відзив, не заперечує проти розрахунку, не просить витребувати документи і не заявляє про неспівмірність нарахувань, суд може розглянути справу за наявними матеріалами.

Тому позицію потрібно формувати одразу після отримання ухвали про відкриття провадження або копії позову.

Що варто перевірити в першу чергу

У справах про стягнення заборгованості за мікрокредитом я б звертала увагу на кілька практичних питань.

Перше - чи є докази фактичного отримання коштів. Сам договір ще не доводить, що гроші були перераховані.

Друге - чи правильно визначений кредитор. Якщо позов подає факторингова компанія, вона має підтвердити перехід права вимоги.

Третє - чи збігається розрахунок боргу з умовами договору. Часто саме у розрахунку видно, що проценти нараховувалися довше, ніж це передбачено договором.

Четверте - чи не включені до боргу платежі, які не були прямо погоджені або не доведені.

П'яте - чи не пропущено строк позовної давності. Це питання не застосовується судом автоматично, про нього потрібно заявляти.

Як може допомогти адвокат

У кредитних спорах робота адвоката полягає не в тому, щоб просто написати, що борг несправедливий. Потрібно розібрати позов на складові і перевірити кожну цифру.

Зазвичай захист включає:

• аналіз договору і правил кредитування;
• перевірку доказів видачі коштів;
• перевірку договору факторингу;
• підготовку відзиву на позов;
• заперечення проти розрахунку боргу;
• заявлення про зменшення штрафних санкцій;
• підготовку контррозрахунку;
• заявлення про позовну давність, якщо для цього є підстави.

У частині справ це дозволяє істотно зменшити суму стягнення. Іноді кредитор не може довести окремі складові боргу, а іноді проблема полягає у надмірних процентах або штрафах.

Висновок

Мікрокредит не потрібно сприймати як вирок. Навіть якщо договір був укладений онлайн, а кредитор подав позов, у суді все одно перевіряється доказова база, розрахунок і правові підстави кожної вимоги.

Для боржника головне - не мовчати, не ігнорувати суд і не визнавати всю суму автоматично. У багатьох кредитних спорах результат залежить від того, наскільки вчасно і професійно підготовлено заперечення.

Цей матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною правовою консультацією. Перспективи конкретної справи залежать від договору, строків, доказів, розрахунку боргу та документів, які подав кредитор.